Інтерв`ю для газети "Аверс-прес" (№3 (855) від 20 січня 2011 року

Волинський ексклюзив від Тетяни Ціхоцької

Відома волинська співачка розповіла про містику у творчості та креативні ідеї 

У гонитві за великою сценою сучасні українські виконавці часто втрачають власне обличчя. Натомість корінну лучанку Тетяну Ціхоцьку шоу-бізнес майже не приваблює, адже вона відкрила для себе древній «рецепт» завоювання людських сердець - через українські автентичні традиції та фольклор.

На концерти Тетяни Ціхоцької ходять гуртами з декількох родин

Протягом восьми років під час новорічно-різдвяних свят волиняни мають змогу насолоджуватися ексклюзивним дійством «Коляда з Тетяною Ціхоцькою», яке стало справжньою візиткою Луцька. У цьому масштабному концерті  задіяно більше сотні учасників, починаючи від дітей у віці 4 – 5 років. Щоразу цей захід лише удосконалюється і набирає обертів, а підготовка до нього не обходиться без містики, яка, крім того, є невід’ємною складовою найбільшого християнського свята – Різдва Христового.

Як зізнається Тетяна Ціхоцька, цей різдвяний проект уже має своїх постійних шанувальників, серед яких чимало молоді. Дедалі частіше на концерти починають ходити великими гуртами з декількох родин, а особливе задоволення від дійства отримують діти, які, за словами співачки, так переймаються українськими колядками та щедрівками, що наспівують їх аж до весни і навіть можуть під них засинати, ніби під колискові. Однак такий успіх – це справа багатьох років напруженої праці.

Загалом іскра таланту передалася популярній волинській співачці Тетяні Ціхоцькій ще з молоком матері. Музичним слухом та чудовим голосом вона відзначалася ще у дитинстві. Та й не дивно, адже народилася Тетяна у співочій волинській родині. Її батько грав на баяні, а мама будь-яку хатню роботу супроводжувала піснею, і саме з матір’ю донька полюбляла співати у два голоси.

- У нас в родині співають всі і абсолютно всі мають слух, - запевняє Тетяна Ціхоцька. – Тому коли я пішла у перший клас, для мене було дуже великим здивуванням, що на уроці співів не всі діти могли співати. Я переймалася цим і співчувала їм.

 Поступово з віком маленька Тетянка розвивала свої музичні здібності. Спочатку відвідувала заняття гри на бандурі при тодішньому Палаці піонерів, згодом пішла на навчання до Луцької музичної школи №1 також по класу бандури, а потім закінчила диригентсько-хоровий відділ Луцького державного музичного училища. Крім того, з раннього дитинства за Тетяною Ціхоцькою тягнеться неабияка любов до колоритної, живої української колядки, адже незважаючи на те, що народилася і зростала майбутня співачка у місті, під час новорічно-різдвяних свят полюбляла з подругами перебиратися і ходила  колядувати.

- Навіть під час навчання у Луцькому державному музичному училищі ми 4 роки поспіль теж колядували, - розповідає співачка. – Починали колядувати з середини грудня, а закінчували аж на Водохреще. Спочатку колядували безпосередньо на замовлення. У нас був список адрес, який складався з ветеранів праці, Великої Вітчизняної війни, чиновників. А потім вже за власним бажанням ішли до всіх інших людей, до членів наших родин.

У творчість веде невидима сила

Для декого може видатися дивним, що дівчинка, яка народилася в місті, так сильно захоплювалася споконвічними українськими традиціями. Однак цьому також є своє пояснення. Як зізнається сама Тетяна Ціхоцька, це ще й пов’язано із тим, що її бабуся проживала у районі Вишкова, куди мало поширився міський дух, тому люди там і досі продовжують жити за законами села, де прийнято берегти культурні надбання народу. 

Так помаленьку дитячі та юнацькі захоплення Тетяни Ціхоцької почали переростати у більш серйозні заняття співом. Свою виконавську кар’єру пані Тетяна розпочала, як автор-виконавець, а її перший альбом складався суто із власних авторських пісень. Однак дуже скоро ситуація на сучасній естраді, де нема здорової конкуренції, змусила молоду співачку розчаруватися.

- Я зрозуміла, що вся моя праця безперспективна, бо навкруги лише чистий шоу-бізнес і, як каже Вєрка Сердючка, починають співати всі, хто має рота, - розповідає Тетяна Ціхоцька. – На жаль, у нас ніхто не вів мови про якісь професійні якості, тож для мене це була справжня переоцінка цінностей і себе у музиці. Після тривалої паузи довелося усвідомити, що не варто витрачати на авторські пісні зусилля і кошти, бо їх все одно ніхто не почує. Звісно, надходили пропозиції підписати контракт з тією чи іншою продюсерською агенцією, однак умови були кабальними, і я, як людина волелюбна, не погоджувалася. Але й не співати теж не могла.

Так, у пошуках себе як молодого виконавця до Тетяни Ціхоцької, ніби з вищих світів, зійшло просвітлення – вона звернулася до щемливо-рідного кожному з нас українського фольклору і традицій. Передусім у поле її уваги потрапило одне з найвеличніших українських свят – Різдво. Пані Тетяна почала невтомно збирати матеріали про традиції святкування цього празника та пісні, якими супроводжували різдвяні дійства. Згодом виникла ідея записати альбом, до якого передусім увійшли колядки і щедрівки, яких ще в дитинстві навчила Тетяну Ціхоцьку її бабуся, та ті, котрі довелося вивчати під час навчання в музичному училищі. Загалом альбом повинен був базуватися на трьох основних принципах: просто, доступно і для людей.

У результаті напружених пошуків і натхненної роботи у 2002 році світ побачив диск Тетяни Ціхоцької «Коляда», записаний у Тернополі, оскільки в Луцьку, на жаль, не знайшлося однодумців, які б підтримали молоду співачку. А вже на основі цього диска, за словами пані Тетяни, виникла ідея створити концертну програму «Коляда з Тетяною Ціхоцькою». Однак матеріалу, який увійшов до диска, для концерту було замало, тож співачка знову з головою поринула у пошуки – переглядала гори літератури, спілкувалася з етнографами і фольклористами.

- Я не їздила по селах збирати фольклор, як це роблять студенти, організовуючи цілі експедиції, - каже пані Тетяна. – Але мені щастило в іншому. У мене був знайомий художник Володимир Камінський, який працював у місцевому видавництві. До нього чимало людей приносили свої матеріали, а він, знаючи, що я маю до цього цікавість, давав їх на ознайомлення мені. Таким чином, все необхідне саме потрапляло мені в руки. Серед цих матеріалів були навіть праці волинського фольклориста та етнографа Олекси Ошуркевича. Самотужки я б ніколи не зібрала стільки безцінного матеріалу, за яким можна вивчати історію і традиції поліського краю.

За словами співачки, у неї часто складається враження, що якась невидима світла сила веде її у творчість, влаштовує їй зустрічі з потрібними людьми, підкидає необхідну інформацію. Тетяна Ціхоцька пригадує, як часто, шукаючи текст якоїсь пісні, вона навіть не могла спокійно спати, переглядала чимало книг, та фортуна приходила несподівано – з полиці могла впасти книжка і розкритися саме на тій сторінці, де був потрібний текст. І таких випадків у житті цієї творчої особистості було чимало. Можливо, саме тому пані Тетяна вірить у чудеса і світлу різдвяну містику.

Духовні надбання цілої України в одному проекті

На перших порах створення проекту «Коляда з Тетяною Ціхоцькою» у концерті використовувалися одні пісні, але з кожним роком вдалося знаходити все нові й нові, тому проект набував динаміки, з’явилося чимало веселих, жартівливих пісень. Серед них і пісня «Колядник», яка стала найпопулярнішою, адже нею не лише захоплювалися під час концерту, але й почали виконувати на різноманітних творчих звітах діти. 

Готуючи проект, Тетяна Ціхоцька опиралася не лише на традиції Волині, але й враховувала духовні надбання цілої України.

- Мені хотілося, щоб це було цікавим не лише для волинян, - пояснює співачка. – Тому, починаючи від манери виконання, ми намагалися поєднати як естрадне, так і народне. Саме тому у концерті використано як твори академічного характеру (наприклад, «Щедрик» М. Леонтовича), так і автентичні зі збереженими діалектними особливостями. Є пісні, музику до яких писала я сама, бо вважала, що так буде оригінальніше.

Загальноукраїнські елементи відображено і в костюмах. Проте, як запевняє Тетяна Ціхоцька, костюмами вона прагне передати міщанський стиль. Саме тому одяг артистів вражає барвистими елементами вишивок, розкішністю натурального хутра. Все це представлено для того, щоб показати, що українці жили заможно, а не ходили в одних лише вишиванках та плахтах.

Загалом проблеми організаційного характеру, які виникають під час підготовки концертів, як зізнається пані Тетяна, забирають чимало часу.

- У нас не просто концерт, а ціле музичне театралізоване дійство, - розповідає співачка. – Якби була ще сюжетна лінія, то це називалося б мюзиклом. На сьогодні концертна програма включає окремі традиції – коза, водіння Меланки, колядування, посівання. Щоразу, складаючи режисуру, ми намагаємося залучити нових учасників, змінюються технічні умови, декорації. Так, наприклад, цього року повністю змінився склад вокалістів. Їх стало більше, і це абсолютно нові люди. На щастя, нині є достатньо технічного персоналу, тому я майже не займаюся організаційними питаннями, а сповна віддаюсь репетиціям, підготовці нових творів, аранжуванням.

Однак навіть проведення репетицій – це титанічна праця для цієї тендітної талановитої жінки, адже масштаби концерту просто вражаючі. Тут, як розповіла Тетяна Ціхоцька, лише у танцювальних номерах задіяно близько 80 дітей чотирьох вікових категорій зі зразкового ансамблю «Волиняночка» Палацу культури міста Луцька (керівники - Олег та Олена Козачуки). Інструментально-вокальне вкраплення забезпечує постійний учасник програми – ансамбль «Ретро» (керівник - Марія Лукач). Все виконується наживо, бо різдвяні емоції й настрій не можна передати у записі. Загалом до підготовки концерту причетні до 150 осіб. Усіх їх співачка вважає вірними помічниками і друзями, які живуть мистецтвом і працюють, як один злагоджений механізм.

«Коляда з Тетяною Ціхоцькою» - ексклюзивне право волинян

На жаль, таким великим колективом проблематично їхати виступати до інших регіонів України чи навіть за кордон. Тому поки що «Коляду з Тетяною Ціхоцькою» мають змогу побачити лише на Волині. Як розповіла пані Тетяна, за 8 років лише у Луцьку відбулося 7 концертів. Був період, коли артисти дали один за одним 8 концертів по області. Цього року колектив також уже встиг дати на Волині 3 концерти. А нещодавно «Коляді з Тетяною Ціхоцькою» пощастило побувати у Києві на Першому національному телеканалі. Це відбулося з легкої руки начальника Волинського обласного управління культури Володимира Лисюка, який забезпечив колектив транспортом. У столиці артисти стали гостями передачі «ФолькМюзік», ведучою якої є заслужена артистка України, співачка Оксана Пекун. Зрештою Тетяна Ціхоцька запевняє, що не ставить за мету вивозити свій проект за межі рідної області, навпаки, хоче, аби він став ексклюзивним правом волинян і всі охочі самі приїжджали до Луцька на це неповторне різдвяне дійство. Помаленьку її бажання починає втілюватися у життя, і на концерти нині приїздять глядачі не лише з інших куточків України, але й іноземці.

- Дійство дуже динамічне, по залу ходять перебиранці, під час антракту можна скуштувати традиційні різдвяні страви, й народ від цього просто шокований, - ділиться враженнями пані Тетяна. – Один знайомий якось мені сказав, що під час концерту в нього було відчуття, що його от-от розірве від потужної сили українського духу, адже стільки гордості від того, що є українцем, він ще ніколи не відчував.

Концертна програма постійно викликає шквал захоплень глядачів, однак проект, як зізнається Тетяна Ціхоцька, все ж не прибутковий, адже проходить на високому рівні, де завжди забезпечено професійний звук і світло, на що йдуть чималі затрати. А складність концерту ще й у тому, що вже з початку листопада танцювальний колектив «Волиняночки» змушений починати репетиції і відпрацьовувати все з нуля, адже діти підростають, тому ті, що минулого року танцювали одне, у наступному році переходять в інші танці. Так дійство, за словами Тетяни Ціхоцької, як і саме Різдво, щороку народжується заново.

Однак не лише Різдво з його багатющими звичаями і традиціями вкорінилося у багатогранну творчість Тетяни Ціхоцької. Ця талановита жінка нині відома також, як творець проекту «Волинський Великдень», на основі якого уже відбулося 2 концерти, унікальні тим, що туди входять не просто пісні, а весь весняний цикл – масові гуляння у шинку, забави, залицяння, віншування, гаївки та веснянки. Крім того, співачка опрацьовувала тему українського весілля, святкування Івана Купала, вона випустила два диски – «Коляда» та «Караоке», а цього року на прохання шанувальників з’явився DVD-диск з відео-версією різдвяного концерту. У планах – записати альбом українських колискових пісень та створити концертний блок з українських романсів під супровід акустично-інструментального колективу. Також різнопланова діяльність Тетяни Ціхоцької дає їй змогу почуватися не лише співачкою, але й етнографом. Нині артистка навчається у Інституті мистецтв Волинського національного університету імені Лесі Українки і працює над бакалаврською роботою, що стосується українського фольклору, а згодом мріє подати світові свої знахідки через окреме привабливе видання, бо вважає, що сучасні українці дійшли вже до тієї межі, коли слід повертатися до тих законів, за якими жили їхні предки слов’яни, витворюючи високодуховну і розвинену цивілізацію.

І хоча на сьогодні співачка вже є переможницею багатьох обласних та всеукраїнських конкурсів, серед яких – «На хвилях Світязя», «Шлягер року», «Крізь терни до зірок», «Перлини сезону», нині вона більше не бере участі у творчих змаганнях і зовсім не прагне поповнити ряди сучасних естрадних зірок, адже, за її словами, нашій естраді не вистачає смаку, там багато непрофесійного і того, що важко навіть назвати музикою. Поки що Тетяна Ціхоцька впевнено крокує власним шляхом, відроджуючи те, що може піднести нашу націю на більш високий духовний рівень.

Софія Стасюк